Тож будеш знати Що все не просто так, І вже мій літак Готовий відлітати.
Тож будеш знати, То був останній знак. Я не можу так. Хіба так має бути.
Ти вибач, я не навмисно, Я теж не залізний. Мені без тебе так тісно Хіба ж я не ніжний. Без тебе все якось дивно, І вдень навіть темно. Без тебе я - Даремно.
Тож будеш знати Як на екзамені, В нашій гавані Вже сонцю не вставати.
Тож будеш знати, Ми вже як на війні, Й не кажи мені: "Цього не може бути".
Ти вибач, я не навмисно, Я теж не залізний. Мені без тебе так тісно Хіба ж я не ніжний. Без тебе все якось дивно, І вдень навіть темно. Без тебе я - Даремно.
Я не можу більше так! Я опускаю руки. Я опускаю очі. Я посеред ночі прокидаюсь і не можу дихати!
Ти вибач, я не навмисно, Я теж не залізний. Мені без тебе так тісно Хіба ж я не ніжний. Без тебе все якось дивно, І вдень навіть темно. Без тебе я - Даремно.