Скотилося сонечко, Стежка самотньості Мене покликала Голосом тихим. Крок - і закапали сльози. Крок - і закапала кров. Серденько вирване, В темряву вкинуте. По стежці крокую, Самотняя. Тривожною стежка Обійнята мрякою. Чути відлуння Рідних голосів. Крок - і закапали сльози. Крок - і закапала кров. Кличуть із темряви. До них би кинулась, Та зійти зі стежці Не можу я. У завісі темному Маряться образи. Та недосяжні Для мене вони. Крок - і закапали сльози. Крок - і закапала кров. З сльозами і кров’ю По стежці самотньості Прямую у вічність. Не можу не йти.