Моя країна - це мала дитина, в руках калина по стежині між руїни до загину йде до істини строками чистими простими серед диму підіймається з колін єдиний стимул - світ, що лунає через роки прадідів кроки вели у світ широкий в різні боки так було доки не наклали НАМІВ роки рядки і свої сторінки стоптали