мот - моя страна не впадет на калена | Текст песни

• Тексты песен
• мот
• моя страна не впадет на калена

Їй 22. Вона красива, струнка леді,
Завжди була кращою подругою для своїх сусідів.
Вона вільна і чиста, але душу рвуть сумніви.
Вона завжди мовчить, але скоро скаже свою думку.
Нападати і грабувати, бити і правити нею так не вийде,
В праведному вигляді вона не дасть себе просто образити.
І будь ти цар, і будь ти бог, і будь ти вождь, як Ленін -
Горда леді не перед ким не стане на коліна.
Хтось дав отцю право без совісті бити по обличчю.
Вона той квітка, з якого не можна ось так струсить пилок.
До неї ставилися, як до плутаних, люди, чиє життя сміття,
Роздягли всю і розштовхали по кишенях намиста.
Все наяву або просто сниться.
Дивись, он у тому старому хліві лежить моя цариця,
Вся побита, в ранах, кров з крана - пошарпали тіло.
Братики, не діло. Свою країну мотаю марлею білою.
Навколо зібралися ті, чиї душі ще не пустили,
Той, хто за правду, готовий тіло віддати під хрести.
Вона лежала вся розбита, ніби руїни.
Люди навколо шепотіли ім'я її - Україна.

Моя країна не впаде на коліна.
Міста стануть горою і повір мені.
Не завадить нам ніхто свободою напитися,
Поки в кожному з нас живе душа українця. (x2)

Поки живе душа, я буду носити на руках.
Переб'ю всіх в прах, переб'ю всіх нах.
Нам просто чуже слово страх.
Свою невинну красуню не дам в образу,
Слуги Феміди, ви не закон, а правила для виду.
Ви просто всі раби однієї темної управи,
Вам не зрозумілі слова совість, справедливість, та звичаї,
Ви продаєте за гроши свою землю і душу,
Звірі зовні, вам би по життю тільки красти і руйнувати.
І я не знаю, чи вистачить місця чи на всіх в пеклі.
І я піду під кулю з братами в одному ряду.
Уже моя країна встає і розпускає верби.
Ми будемо воїнами правди, брат, поки ми живі.
Вона залікує рани, встане і розпустить коси.
Одягне сукню з квітів і покрокує босий
По ранковій росі, ногами збираючи краплі.
Тут не війна - тут всі свої, брат, пора ховати шаблі.

Моя країна не впаде на коліна ...

Моя країна не впаде на коліна.
Міста стануть горою і повір мені.
Не завадить нам ніхто свободою напитися,
Поки в кожному з нас живе душа українця. (x4